Значення
-
І́ЖИЦЯ, іменник жіночого роду.
-
1. Назва останньої літери церковнослов’янської та деяких слов’янських абеток (Ѵ, ѵ), що вживалася для передавання звука [і] в запозичених словах грецького походження.
-
2.заст., рідко. Те саме, що й і́жиця у значенні «назва літери»; уживається як символ чогось застарілого, маловідомого або найостаннішого в ряду (у виразах на кшталт «від аза до іжиці» — від початку до кінця).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. іжиця, р. іжиці, д. іжиці, з. іжицю, о. іжицею, м. іжиці, к. іжице