ізгойство

1. Стан, становище ізгоя; вигнання, відчуження від суспільства, соціальної групи чи родини.

2. Збірне поняття, що означає сукупність ізгоїв або середовище, у якому перебувають знедолені, вигнані люди.

Приклади вживання

Приклад 1:
Невольнича муза ~190 Які Ладо і Лада в нескінченному поцілункові творили ласкаве овалля лиця Тепер очима галичанок озираєш самоту Здійнявши вишневу царгородську ризу одягаєш довгі спідниці і густо вишиті сорочки з разками коралів знайдених на дні вигаслих скринь сточених шашелем Так одягалися в будні радощів мої предки так одягаються у свята печалі наші кохані для світлин так наші діти вдягатимуться Ти — Обличчя моєї доньки Благослови Лілеї і Рожі в її нестиглому серці Опікунко закоханих Хор Все упованіє моє На Тебе, мій пресвітлий раю… Голос Ти володарюєш на золоченому фоні у верб’яному мареві весни у літньому кадилі в жовтому осінньому згасанні в краю глухої безперспективи Дванадцята сумна книжка 191~Ти володарюєш на тлі навіщо дозволила створити Далеч для свого голублячого Серця і для мого зголубілого серця розірвала заслону з обріїв в ізгойство Ти володарюєш на тлі Покровителько Непорушності та вислизує з предовгих пальців невидимий Квіт Часу одні пелюстки одягає без Тебе а інші відносить у прірву що наступає Тобі незнану Ти володарюєш а тим часом з Твого тла відлучено й мене як від найсолодших грудей Дай же мені місце найпослідуще на осонні Твоєї Левади Хор Все упованіє моє На Тебе, мій пресвітлий раю… Голос Молюся Твоїй охристій далечі смаглявій цері і карим очам молюся Твому багряному і Твому зеленому усім барвам стереженим двома ангелами з боків І. Калинець. Невольнича муза ~192 Молюся на печаль Твоїх ліній на акорди бганок у покрові молюся в унісон мелодії руки усій музиці Твого тіла возвіщеній архангельськими сурмами молюся Співу Серця Гармонії його Колискової і його ж Реквієму Молюся ароматові Лілій Благовіщення молодому молокові перс смолистому духові перехрещених деревин фіміаму жертовності Молюся Твоїй рожевій близькості теплоті весни випромінній вірі у вірність Молюся навіть Твоїй відсутності бо моя молитва — це Ти Сама Хор Все упованіє моє На Тебе, мій пресвітлий раю… Все упованіє моє… Дванадцята сумна книжка 193~Í²× ÁÅÇ Í²ÆÍÎÑÒ² «Ніч—тоніжність».
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: іменник (однина) |