1. іст. У Давній Русі — людина, яка втратила зв’язок зі своєю соціальною групою (князем, общиною, родом) і вийшла з-під їхнього захисту; вигнанець, виходець.
2. перен. Людина, яку відкинуло суспільство, яка не знаходить у ньому визнання або підтримки через свої переконання, поведінку чи соціальний статус; вигнанець, відлюдник.