1. Те саме, що згарячу; під впливом сильного почуття, хвилювання, не роздумуючи; гарячково, поспішно.
ізгарячу
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Те саме, що згарячу; під впливом сильного почуття, хвилювання, не роздумуючи; гарячково, поспішно.
Відсутні