1. Власне ім’я, яке людина приймає при вступі до чернецтва або прийнятті священного сану; чернече ім’я.
ієронім
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
6 …у читель Іерони м…— Очевидно, мається на увазі Ієронім Блаженний (330—419), святитель, який покинув Рим і відправився в Халцидську пустелю, де вів аскетичне життя. Галюцинації та спокуси, що його там мучили, описав у своїх листах.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: t.d. () |