ієродула

1. У Стародавній Греції та на Близькому Сході — храмова рабиня або служниця, яка виконувала релігійні обряди, часто пов’язані з культом родючості, та могла займатися ритуальною проституцією.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |