ІЄРЕ́Й, -я, чол. 1. У православній церкві — священик, що має право здійснювати богослужіння та обряди (крім висвячення); друга ступінь священства після єпископа.
ієрей
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови