1. Стос. до іудеїв, іудаїзму; пов’язаний з ними.
2. Який належить іудеям, властивий їм; такий, як в іудеїв.
іудейський
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А той, що ви недавно розп’яли, ви знаєте, він цар був іудейський. Тепер він знов по всій країні піде, бо він воскрес, воскрес у новій славі!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Однак Єгипет, на військову допомогу якого розраховував іудейський цар, не наважився виступити проти Вавилону — й ніщо не завадило Навуходоносору II довершити акт трагедії. Вавилонські війська взяли Єрусалим у залізні лещата блокади й ледве не виморили його оборонців голодом.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: прикметник () |