ІТИ́, дієслово, недоконаного виду.
1. Пересуватися, ступаючи ногами, робити кроки (про людину, тварину). Іти пішки. Іти швидко. Іти в ногу.
2. Пересуватися, рухатися (про транспортні засоби, механізми). Поїзд іде. Автомобіль іде на великій швидкості.
3. Вирушати куди-небудь, мати намір побувати десь. Іти на роботу. Іти в гості. Іти до школи.
4. Прямувати, бути спрямованим куди-небудь (про дорогу, стежку, річку). Стежка іде лісом. Дорога іде вгору.
5. Поширюватися, надходити звідкись (про звуки, запахи, чутки). Звідти йде гул. Іде дим. Ідуть чутки.
6. Витрачатися, використовуватися на щось. Гроші йдуть на навчання. Матеріал іде на пошиття.
7. Відбуватися, тривати, проходити (про дію, подію, час). Іде дощ. Іде урок. Іде війна. Час іде швидко.
8. Бути доречним, пасувати, личити. Ця сукня тобі дуже йде.
9. Погоджуватися на щось, виявляти згоду. Іти на поступки. Іти на ризик.
10. Виявлятися, показувати певний результат (про обчислення, розрахунки). Рахунок іде на секунди.