**ітроорти́т**, -у, *ч. р.* Мінерал класу силікатів, різновид ортиту, що містить ітрій та інші рідкісноземельні елементи; зустрічається у вигляді дрібних кристалів або зернистих агрегатів у пегматитах і метаморфічних породах.
ітроортит
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |