Іті́л, невідм., ч. р. 1. Історична назва річки Волги в нижній її течії, що використовувалася в середньовічних арабських, перських та тюркських джерелах.
2. Столиця Хозарського каганату (VIII–X ст.), розташована в дельті річки Ітіл (Волги); великий торговельний та ремісничий центр на перетині караванних і річкових шляхів.