ІТЕРАТИ́В, -а, чол., лінгв. Те саме, що багатократне дієслово; дієслово, яке вказує на повторюваність, багатократність дії (напр., писувати, сиджувати, бувати).
ітератив
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
ІТЕРАТИ́В, -а, чол., лінгв. Те саме, що багатократне дієслово; дієслово, яке вказує на повторюваність, багатократність дії (напр., писувати, сиджувати, бувати).
Відсутні