Словник Української Мови
Буква
1. Стос. до ітерації; який здійснюється шляхом повторення певних дій, операцій або процесів.
2. У математиці та програмуванні — який базується на ітераціях, тобто на послідовному повторенні обчислень або команд із поступовим наближенням до потрібного результату (напр., ітераційний метод, ітераційний алгоритм).
Приклад 1:
У разі потреби треба скласти ще одне додаткове обмеження (4.5) і продовжи- ти ітераційний процес до отримання оптимального плану задачі (4.1) – (4.4) або встановлення її нерозв’язності. Зауваження.
— Невідомий автор, “023 Demidenko Ma Matematichne Programuvannia Tech”