1. Який стосується Італії, її народу, мови, культури, території тощо; зроблений, створений в Італії або за її зразком.
італійський
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Мені на допомогу прийшов старий італійський досвід XVII-XVIII століть (до речі, століть найпишнішого розквіту Венеції). Маю на увазі т. зв.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
італійський мандрівник П’єтро делла Валле). На персидській частині Персепольсь- кого напису Георг Гротефенд прочитав імена царів Дарія і Ксеркса та батька Дарія І — Гістаспа, правильно встановивши значення дев’яти клинописних знаків.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 3:
На відміну від інших виробників макаронів, BARILLA уникає використовувати в рекламі традиційний італійський фольклор, вважаючи за краще сучасну елегантну рекламу в найбільших італійських містах. Рекламні теми BARILLA реалізуються за участю відомих спортсменів та артистів.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Частина мови: прикметник () |