ісихазм

Значення

1. ІСИХА́ЗМ, -у, чол.

2. 1. Містична течія в східному християнстві (візантійському чернецтві), що виникла в IV–V ст., основою якої є вчення про можливість безпосереднього споглядання Божественного світла через «розумну молитву», внутрішнє мовчання, відлюдництво та аскетичну практику.

3. 2. Релігійно-філософське вчення, що обґрунтовує шлях до єднання з Богом через очищення серця, безмовність і постійне творення Ісусової молитви; практика внутрішнього зосередження та духовного спокою.

Правопис та відмінювання