Значення
-
І́стик, -а, чол. 1. діал. Те саме, що стовпчик; невеликий стовп, стовпчик (наприклад, у конструкціях, огорожах).
-
діал., рідко. Невеликий загострений кілок, тичка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. істик, р. істика, д. істикові, з. істик, о. істиком, м. істикові, к. істику