історико-філологічний

Стосується історії та філології, пов’язаний з вивченням історичних і мовно-літературних явищ у їхньому взаємозв’язку.

Приклади вживання

Приклад 1:
За нею — перша українська феміністка, в майбутньому педагог університету Софія Русова: У Кам’янець-Подільському — справжнє місце для університету: сила архівів, два місцеві музеї, великий будинок семінарії… І так близько до Галичини, до Європи… Прорубається вікно в Європу, до її науки… На момент відкриття університет мав богословський, природничо-математичний та історико-філологічний (з кафедрами славістики й двома окремими кафедрами польської та єврейської літератури й історії) факультети. В автобіографії Івана Огієнка натрапляємо на те, що до Кам’янець-Подільського у жовтні 1918 року прибула частина призначених професорів і доцентів, серед них одним із найперших — Драй-Хмара, з яким, до речі, Огієнко вчився на історико-філологічному факультеті Київського університету імені святого Володимира.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: прикметник () |