іспитник [ispɪtnɪk] Іменник Буква:І ЗначенняПравопис Значення **ІСПИТНИК**, -а, чол. 1. Особа, яка складає іспит; екзаменований. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. іспитник, р. іспитника, д. іспитникові, з. іспитника, о. іспитником, м. іспитникові, к. іспитнику ←малокаліберний малоймовірно→
