1. Бути наявним, мати місце в дійсності; відбуватися, здійснюватися (переважно про абстрактні поняття, явища, події).
існуватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Бути наявним, мати місце в дійсності; відбуватися, здійснюватися (переважно про абстрактні поняття, явища, події).
Відсутні