1. Властивість за значенням іскристий; здатність виблискувати, випромінювати іскри або дрібні світлові відблиски.
2. перен. Яскрава, піднесена виразність, жвавість (про почуття, думки, мову, творчість); блиск, грайливість.
іскристість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |