Значення
-
**іскрозатримувач**, -а, чол. Пристрій, призначений для вловлювання та гасіння іскор, що вилітають з димових труб, вихлопних патрубків двигунів внутрішнього згоряння або інших агрегатів, з метою запобігання пожежам.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. іскрозатримувач, р. іскрозатримувача, д. іскрозатримувачеві, з. іскрозатримувач, о. іскрозатримувачем, м. іскрозатримувачеві, к. іскрозатримувачу