Значення
-
**ІСКРОВЛО́ВЛЮВАЧ**, -а, чол. Пристрій, призначений для вловлювання та гасіння іскор, що вилітають з димових труб, вихлопних патрубків двигунів внутрішнього згоряння або інших агрегатів, з метою запобігання пожежам.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. іскровловлювач, р. іскровловлювача, д. іскровловлювачеві, з. іскровловлювач, о. іскровловлювачем, м. іскровловлювачеві, к. іскровловлювачу