іскротривкість

[iskrotrɪʋkistʲ] Іменник

Буква:І

Значення

  1. Властивість матеріалу, виробу або конструкції чинити опір руйнуванню, займанню чи утворенню дефектів під дією електричних іскор, зберігаючи свою цілісність та функціональність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. іскротривкість, р. іскротривкості, д. іскротривкості, з. іскротривкість, о. іскротривкістю, м. іскротривкості, к. іскротривкосте

Більше записів