Значення
-
ІСКРОРОЗРИВНИ́К, -а, чол. Пристрій для запобігання поширенню іскор, полум’я або вибуху в системах, де використовуються горючі гази, пари або пил; забезпечує розрив і гасіння іскри в разі її виникнення, переважно в трубопроводах, димоходах або вибухонебезпечних середовищах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. іскророзривник, р. іскророзривника, д. іскророзривникові, з. іскророзривника, о. іскророзривником, м. іскророзривникові, к. іскророзривнику