Значення
-
ІСКРОПОКА́ЖЧИК, -а, чол. Пристрій або прилад для візуальної індикації наявності електричних іскор, іскріння в електричних колах, комутаційних апаратах або під час перевірки ізоляції. Використовується в електротехніці для діагностики та контролю роботи обладнання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. іскропокажчик, р. іскропокажчика, д. іскропокажчикові, з. іскропокажчик, о. іскропокажчиком, м. іскропокажчикові, к. іскропокажчику