Значення
-
ІША́Н, -а, чол. рід. 1. У мусульманських народів — титул керівника суфійського братства (тарікату), духовного наставника (муршида), який має авторитет серед вірян; також особа, що має цей титул.
-
У Середній Азії — спадковий або виборний голова мусульманської громади, який часто поєднував релігійну владу зі світською; святий, чудотворець в уявленні вірян.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ішани, р. ішан, д. ішанам, з. ішани, о. ішанами, м. ішанах, к. ішани