**іша́читися**, -чуся, -чишся, недок., розм., зневажл. Уперто, вперто, наполегливо домагатися чогось, не бажаючи поступатися; упиратися, вередувати, капризувати.
ішачитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Словник Української Мови
Буква
**іша́читися**, -чуся, -чишся, недок., розм., зневажл. Уперто, вперто, наполегливо домагатися чогось, не бажаючи поступатися; упиратися, вередувати, капризувати.
Відсутні