Значення
-
**Іса́в**, власна назва, чол. рід. 1. У Біблії: старший син Ісаака та Ревеки, брат-близнюк Якова, який продав своє первородство за сочевичну юшку; вважається родоначальником едомітян. 2. *перен., заст.* Людина, яка легковажно поступилася чимось важливим і цінним задля тимчасової, незначної вигоди.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ісав, р. ісава, д. ісавові, з. ісава, о. ісавом, м. ісаві, к. ісаве