Іржавити, дієслово, недоконаного виду.
1. Покриватися іржею, руйнуватися внаслідок окиснення (переважно про метали). Залізо починає іржавити під впливом вологи.
2. перен. Ставати непридатним до використання через тривале зберігання без застосування; занепадати, втрачати функціональність. Його знання почали іржавити без практики.