Значення
-
Хімічний процес окиснення заліза та його сплавів під впливом води й кисню, унаслідок якого на поверхні утворюється червонувато-бурий наліт; також сам цей наліт, що складається переважно з гідратованого оксиду заліза.
-
перен. Те, що руйнує, роз’їдає зсередини, спричиняє занепад або деградацію (про моральні якості, суспільні явища, звички).
-
с.-г. Грибкова хвороба рослин, що виявляється в появі іржаво-бурих плям на листі та стеблах; також збудник цієї хвороби.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. іржа, р. іржі, д. іржі, з. іржу, о. іржею, м. іржі, к. ірже
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘іржа’ походить від праслов’янського *rdja, що означає ‘іржа’. Це утворення пов’язане з праіндоєвропейським коренем *roudh- або *rudh- зі значенням ‘червоний’. Споріднені слова в інших мовах: литовське rùdas ‘червоно-бурий’, латинське rubeō ‘бути червоним’, грецьке ἐρυθρός ‘червоний’, готське rauþs ‘червоний’. Початкове ‘і’ в українській мові розвинулося закономірно перед сонорним звуком. Таким чином, іржа — це червоний наліт на металі, що виникає внаслідок окиснення.