ІРИЗА́ЦІЯ, ї, жін.
1. Оптичне явище, що полягає в появі райдужних кольорів на поверхні деяких мінералів, перламутру, хмар, крил комах тощо внаслідок інтерференції світла на тонких плівках або дрібних структурах.
2. Спец. Утворення райдужної плівки на поверхні скла, кераміки, емалі або металу внаслідок хімічних чи фізичних процесів (наприклад, при старінні матеріалу або спеціальній обробці).