Значення
-
ІРИГА́ЦІЯ, -ї, жін. 1. Штучне зрошення земель, що зазнають нестачі вологи, для підвищення їхньої родючості; зрошення (у 1 знач.). Здійснюється за допомогою спеціальних систем каналів, трубопроводів, дощувальних апаратів тощо.
-
мед. Промивання, зрошення порожнин тіла, ран або органів лікувальним розчином.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. іригація, р. іригації, д. іригації, з. іригацію, о. іригацією, м. іригації, к. іригаціє
Походження слова (Етимологія)
Слово «іригація» походить від латинського irrigatio, що означає «зрошення, обводнення». Це поняття пов’язане з дієсловом irrigo — «відводжу воду, зрошую, обводнюю», яке утворене з префікса in- (у формі ir-) зі значенням «в-, на-, при-» та дієслова rigo — «проводжу, поливаю, пою». Це латинське дієслово споріднене з готським rign «дощ», давньоанглійським regn, давньоверхньонімецьким regan, сучасним німецьким Regen (усі означають «дощ»), а також з литовським rõke «дрібний дощ». В українську мову слово запозичене через західноєвропейські мови, зокрема з німецької Irrigation, французької та англійської irrigation, які мають те саме значення. Таким чином, іригація — це штучне зрошення земель для підвищення родючості.