ІРИДОПЛЕГІ́Я, ї, жін., мед. Параліч (нерухомість) м’яза-звужувача зіниці, що призводить до розширення зіниці та втрати її реакції на світло; часто є симптомом ураження нервової системи або ока.
іридоплегія
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |