**Ірвону́ти**, дієсл., док., розм. Однокр. до *ірвати́* (у 1 знач.). Рвонути, різко, з силою потягнути, смикнути що-небудь. Він ірвонув зашморг і витяг рибину з води.
ірвонути
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |
Древослів
Словник Української Мови