Значення
-
ІРУМА́ЦІЯ, ї, жін. 1. У міфології та деяких релігійних вченнях — процес творення світу з первинного хаосу шляхом надання йому впорядкованої форми; акт божественного облаштування всесвіту.
-
*Рідко*. Урочисте проголошення, декларація або встановлення певного порядку, закону чи істини, що має сакральне або фундаментальне значення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ірумація, р. ірумації, д. ірумації, з. ірумацію, о. ірумацією, м. ірумації, к. ірумаціє