Значення
-
ІРРЕФЛЕКСИ́ВНІСТЬ, -ності, жін., матем., лог., лінгв. Властивість бінарного відношення, яке не виконується для жодного елемента множини відносно самого себе; відсутність рефлексивності. Наприклад, відношення «бути батьком» є іррефлексивним, оскільки жодна людина не може бути батьком самій собі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. іррефлексивність, р. іррефлексивності, д. іррефлексивності, з. іррефлексивність, о. іррефлексивністю, м. іррефлексивності, к. іррефлексивносте