ІРРЕФЛЕКСИ́ВНІСТЬ, -ності, жін., матем., лог., лінгв. Властивість бінарного відношення, яке не виконується для жодного елемента множини відносно самого себе; відсутність рефлексивності. Наприклад, відношення «бути батьком» є іррефлексивним, оскільки жодна людина не може бути батьком самій собі.
іррефлексивність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |