Словник Української Мови
Буква
1. Який не піддається або не підпорядковується законам логіки, здорового глузду; незбагненний розумом, нераціональний, алогічний.
2. У філософії та психології — той, що лежить поза межами розумового пізнання, не осягається логічним мисленням; пов’язаний з інтуїцією, почуттями, волею або несвідомим.
3. У математиці — який не виражається скінченним десятковим дробом або відношенням цілих чисел; який стосується ірраціональних чисел (наприклад, ірраціональне рівняння).
Приклад 1:
Я маю на увазі щось несподіване, що могло б подіяти на нього, можливо в цілком ірраціональний спосіб. Нам не треба багато часу, джентльмени.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Ситуація, коли на цільовому ринку існує неявна потреба, яка не може бути задоволена існуючим набором товарів або послуг, характеризує: a нерегулярний попит; b латентний попит; c ірраціональний попит; d відсутність попиту.
— Самчук Улас, “Марія”