ІРРАДІЮВАТИСЯ, дієсл., недок. і док.
1. спец. Піддаватися іррадіації, тобто опроміненню, зокрема радіоактивному чи іншому випромінюванню. Біологічні тканини починають іррадіюватися під впливом високих доз радіації.
2. перен., рідко. Поширюватися, розходитися в різні боки від центрального джерела, наче промені. Враження від почутого іррадіювалися на всіх присутніх.