Древослів

Словник Української Мови

ірокезький

[irokɛzʲkɪj] Прикметник

Буква:І

Значення

Стос. до ірокезів (групи корінних народів Північної Америки), пов’язаний з ними.
Властивий ірокезам, характерний для них; такий, як у ірокезів.
Належний ірокезам.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ірокезький, р. ірокезького, д. ірокезькому, з. ірокезького, о. ірокезьким, м. ірокезькім

Більше записів