Значення
-
ІРМО́С, -а, чол. 1. У православному богослужінні — перша строфа (заспів) у кожній із дев’яти пісень канону, яка задає тематику, ритм і мелодію для наступних тропарів.
-
У церковному співі — зразковий гімнографічний текст, що слугує моделлю для написання інших піснеспівів канону.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ірмос, р. ірмосу, д. ірмосові, з. ірмос, о. ірмосом, м. ірмосі, к. ірмосе