іріда

ІРІ́ДА, и, жін.

1. У давньогрецькій міфології — богиня веселки, вісниця богів, дочка Тавманта та Електри; зображувалася з крилами та жезлом (кадуцеєм).

2. Анат. Те саме, що райдужка (про пігментовану частину судинної оболонки ока).

3. Бот. Те саме, що півники (рід багаторічних трав’янистих рослин родини півникових з великими квітками різноманітного забарвлення).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |