ІПСИЛОН, -а, чол. 1. Двадцята літера грецької абетки (Υ, υ), що позначала звук [u] (пізніше [ü] та [i]).
2. *У науковій термінології:* Позначення для певних об’єктів, величин або явищ (наприклад, іпсилон-частинка в фізиці, іпсилон-гіперон).
іпсилон
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |