Іпсація, -ї, жін. 1. спец. Процес або результат використання власних ресурсів, можливостей чи даних системи без залучення зовнішніх джерел; самостійне забезпечення потреб. 2. у психології Зосередженість особи на власних відчуттях, думках або переживаннях, що може супроводжуватися відстороненням від зовнішнього світу.
іпсація
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |