іпомея

ІПОМЕ́Я, ї, жін. 1. Рід трав’янистих рослин (переважно витких ліан) або кущів родини березкових, що мають великі лійчасті квітки різного забарвлення; поширені переважно в тропічних і субтропічних областях; деякі види культивують як декоративні.

2. Квітка такої рослини.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |