Значення
-
ІПОКРИ́Т, -а, чол. Те саме, що лицемір; людина, яка приховує свої справжні почуття, думки, наміри, вдаючи доброчесну, щиру, віддану тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. іпокрит, р. іпокрита, д. іпокритові, з. іпокрита, о. іпокритом, м. іпокриті, к. іпокрите