іпат

1. Іпат — у Візантійській імперії високопоставлений державний або військовий діяч, намісник провінції, командувач військового загону; також титул консула в ранньому Середньовіччі.

2. Іпат — у давньоруських літописах назва візантійського сановника або воєначальника, який виконував адміністративні чи військові функції на територіях, підвладних Візантії.

Приклади вживання

Приклад 1:
«Іпат[ську літопись]», с.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”

Приклад 2:
Знову terminum non post дає згадка низше (Іпат. 485), що під час війни 1211 р.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”

Частина мови: t.d. () |