ІОНОПА́УЗА, и, жін., спец. Верхня межа іоносфери, вище якої концентрація заряджених частинок (іонів та електронів) різко зменшується, поступаючись місцем магнітосфері Землі або навколопланетному простору.
іонопауза
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |