Іо́нність, -ності, жін., хім., фіз. Властивість за значенням іонний; ступінь переходу хімічного зв’язку від ковалентного до іонного, що характеризується різницею електронегативностей атомів.
іонність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |