Стос. до іонізації, признач. для іонізації; який іонізує.
іонізувальний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Стос. до іонізації, признач. для іонізації; який іонізує.
Відсутні