1. Властивість або стан за значенням іонізований; здатність речовини, середовища чи матеріалу утворювати іони під дією зовнішніх чинників (наприклад, випромінювання, електричного поля, високої температури).
іонізованість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |